Ініціатива з моніторингу втрат серед українських діячів та діячок культури, які загинули внаслідок повномасштабної війни Росії проти України
Їх убила Росія:
Постаті української культури
Ініціатива з моніторингу втрат серед українських діячів та діячок культури, які загинули внаслідок повномасштабної війни Росії проти України
Дата загибелі: липень 2026 року
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Євген Бушмакін народився 28 травня 1981 року в Полтаві. У 2005 році закінчив режисерський факультет Київського національного університету культури і мистецтв, здобувши кваліфікацію режисера та викладача. Проте своє професійне покликання знайшов в акторській професії.
Упродовж творчої кар'єри працював у театрі та кіно. Із 2019 року був актором театру «Чорний квадрат». Знімався у фільмах і серіалах, серед яких: «День незалежності», «Все буде добре», «Ти мене любиш?», «Перші дні», «Скажене весілля 2», «Поліна і таємниця кіностудії», «Кріпосна», «Пес» та інші.
Найважливішою роботою Євгена Бушмакіна стала головна роль Жоріка у повнометражному фільмі «Герой мого часу» режисерки Тоні Ноябрьової. Стрічка стала однією з найпомітніших робіт українського авторського кіно кінця 2010-х років, а виконання цієї ролі принесло акторові номінацію на Національну кінопремію «Золота Дзиґа» у категорії «Найкращий актор».
Після початку повномасштабного російського вторгнення став на захист України. е мріяла знову побачити свого сина.
45-річний Євген Бушмакін загинув, захищаючи Україну, у липні 2026 року.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 28 листопада 2022
Місце загибелі: невідоме
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
На фронті загинув історик, викладач Кам’янець-Подільського національного університету імені Огієнка, військовий Вадим Стецюк. Також був науковим співробітником Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Автор більш ніж 120 наукових публікацій. З початком повномасштабної війни став на захист України.
Вадимові було 40 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 11 липня 2024
Місце загибелі: Невідоме
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
На фронті загинув Віталій Маркитан, помічник режисера Одеського музично-драматичного театру і військовий. Раніше він працював у Миколаївському національному академічному українському театрі драми та музичної комедії. З перших днів російського повномасштабного вторгнення боронив Україну на фронті.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 04 вересня 2024 року
Місце загибелі: Львів, власне помешкання
Обставини загибелі: Під час обстрілів
Ярина була пластункою та випускницею НУ “Львівська політехніка”. Закінчила ліцей імені Василя Стуса. Працювала проєктною менеджеркою офісу “Львів – Молодіжна Столиця Європи”, а також програмною менеджеркою Всеукраїнського заходу для молоді “Молодвіж”, була активісткою та волонтеркою.
Ярина загинула зі своїми сестрами Дариною та Емілією, а також матір'ю Євгенією, маючи 21 рік.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 10 червня 2024
Місце загибелі: Харківська область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
На Харківщині загинув фотохудожник, фотограф Збройних Сил України Арсен Федосенко. За освітою Федосенко художник-графік, але ще за студенства знайшов себе у фотографії. З 2010 року займався художніми й культурними фотопроєктами у співпраці з Національною філармонією України, посольством Італії. Брав участь у фотовиставках в Україні, Японії, Швеції та на Кіпрі. З березня 2022 року добровільно долучився до Збройних сил України, де спочатку служив в одній з бойових бригад, а потім став фотографом Генерального штабу України.
Арсенові було 46 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 15 березня 2025
Місце загибелі: Невідоме
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
На фронті загинув фокуспулер - асистент кінооператора, військовий Роман Плахотник. Роман долучився до створення фільмів "Мам", "План А", "Київська історія", "Пік страху", "Погані дороги". Плахотник долучился до лав тероборони України із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 12 березня 2022
Місце загибелі: Чернігів
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Під час обстрілу Чернігова загинув актор соціального театру та звукорежисер Павло Єременко. Він грав у молодіжному аматорському театрі "EX LIBRIS". У перший день повномасштабної війни долучився до лав Територіальної оборони. 11 березня Павло потрапив під ранкове бомбардування під час виконання бойового завдання. За добу він помер у лікарні.
Павлові було 24 роки.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 5 жовтня 2022
Місце загибелі: Донеччина
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
5 жовтня на Донецькому напрямку загинув історик, археолог, ветеран АТО Вʼячеслав Зайцев. Він був завідувачем інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника "Хортиця" і депутатом Запорізької міської ради останніх двох скликань. У березні 2014 року Вʼячеслава мобілізували до лав Збройних сил України. Він обороняв Донецький аеропорт, був учасником боїв у Південному котлі та Дебальцевому. Був двічі поранений. За бойові заслуги відзначений державною нагородою – Орденом "За мужність" третього ступеня.
В'ячеславові було 42 роки.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 2026
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Іван Трембовецький народився 18 лютого 1983 року. Працював на телебаченні, зокрема був випусковим редактором телеканалу ТЕТ, раніше працював на телеканалі «2+2». У 2014 році, після початку російської агресії проти України, став одним із перших серед працівників медіагрупи 1+1 media, хто долучився до лав Збройних сил України.
Служив у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у боях за Піски та Дебальцеве, обороняв Донецький аеропорт. Мав позивний «Кіборг» і військове звання молодшого сержанта.
Після початку повномасштабного російського вторгнення Іван Трембовецький знову став до лав ЗСУ. Служив у розвідці та підрозділах безпілотних систем. Протягом останніх трьох років служив у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, незадовго до загибелі перевівся до 8-го армійського корпусу 238-го окремого батальйону безпілотних систем «Чорний яструб».
Також був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня Указом Президента України №22/2023 від 13 січня 2023 року.
Іван Трембовецький загинув у 2026 році у віці 43 років під час виконання бойового завдання. Про його загибель 5 липня повідомили колеги з медіагрупи 1+1 media.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 10 жовтня 2024 року
Місце загибелі: Курський напрямок
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Віталій Штефан народився 10 березня 1984 року в Києві. Випускник історичного факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія». Працював за фахом, зокрема викладав історію та був науковим співробітником філії "Музей окупації Києва" Музею історії міста Києва.
Після рішення приєднатися до лав ЗСУ служив у 1-му батальйоні 47-ї ОМБр “Маґура» стрільцем-помічником гранатометника.
10 жовтня 2024 року 40-річний Віталій Штефан зник безвісти на Курському напрямку. У серпні 2026 року рідні та колеги отримали підтвердження про його загибель.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 30 квітня 2022
Місце загибелі: Буча, Київська область
Обставини загибелі: Внаслідок окупації
На 85-му році життя померла художниця-шістдесятниця Любов Панченко. Протягом місяця вона голодувала в окупованій Бучі. 2 квітня її, виснажену, перевезли до однієї з київських лікарень. Вона професійна художниця-модельєрка України, почесна громадянка міста Бучі, лауреатка премії ім. В. Стуса, членкиня Союзу Українок. Любов Панченко належить до групи митців-шістдесятників, які відроджували українську культуру в часи хрущовської відлиги. Свою творчу спадщину майстриня встигла віддати до Музею шістдесятництва.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 19 липня 2024
Місце загибелі: Миколаїв
Обставини загибелі: Під час обстрілів
Внаслідок російського удару по Миколаєву загинула завідувачка трупи місцевого театру Ірина Пономаренко. Вона працювала у всіх трьох театрах Миколаєва. У академічному театрі Ірина 12 років на посаді заступника директора з комерційних питань, і майже 9 років обіймала посаду завідувачки трупи. Пономаренко також доглядала за 18 безпритульними собаками.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 05 лютого 2026 року
Місце загибелі: траса Словʼянськ — Харків
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Сергій Фісун народився 20 січня 1979 року в сім’ї військовослужбовця у Коломиї, багато років мешкав у Харкові. Він закінчив історичний факультет Каразінського університету. Працював на харківському телебаченні та журналістом у декількох виданнях, був членом Національної спілки журналістів України.
Під час Революції Гідності батько Сергія Фісуна зазнав поранення на Майдані. Син посів його місце в 28-ій сотні Майдану. Він був фотокореспондентом, а після анексії Криму та початку війни на сході України Сергій долучився до 199-го навчального центру Десантно-штурмових військ, отримав звання сержанта. Згодом пройшов допідготовку в Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба і став молодшим лейтенантом. Військовий служив у різних підрозділах ДШВ.
Офіцер Десантно-штурмових військ 47-річний Сергій Фісун загинув 5 лютого 2026 року на трасі Словʼянськ — Харків унаслідок удару ворожого «Ланцета».
За бойові заслуги Сергій був нагороджений відомчими та командними відзнаками, нагородною табельною зброєю.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 23 квітня 2026 року
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Вікторія Боброва народилася 1 вересня 1993 року в Ізмаїлі Одеської області. Працювала як лінійна продюсерка кіно та телепроєктів, а також кастинг-директоркою. У її фільмографії, зокрема такі роботи, як: серіали "Холод", "Батьківський комітет", "Друзі", "Окуповані", "Спротив", "Одна родина. Весілля", стрічка "Все у твоїй голові" тощо.
У 2024 році долучилася до лав ЗСУ. Зокрема Вікторія Боброва служила офіцеркою відділення комунікацій у військовій частині А4267 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". 24 квітня 2026 року родина та колеги 32-річної Вікторії Бобрової повідомили про її загибель на фронті.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 11 березня 2024
Місце загибелі: Кремінна, Луганська область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
В районі Кремінної на Луганщині загинув кінооператор та військовослужбовець Олесь Самчук. Олесь вивчав аудіовізуальне мистецтво та виробництво на кафедрі кіно- і телемистецтва Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Знімав кліпи для артистів, був асистентом оператора. Після навчання у 2023 році добровольцем вступив до Національної гвардії України, став аеророзвідником бригади "Азов" із позивним "Каркаде".
Олесю був 21 рік.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 2 липня 2023
Місце загибелі: Бахмут, Донецька область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
У боях під Бахмутом загинув ресторатор та письменник Андрій Гудима. Книжка, яку він написав за життя "69 спецій для серця" видана посмертно Видавництвом Старого Лева. Гудима ступив до лав ЗСУ навесні 2023-го, воював у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Нагороджений спецвідзнакою Капітулою Премії імені Юрія Шевельова.
Андрієві було 43 роки.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 1 квітня 2022
Місце загибелі: Луганщина
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
У боях на Луганщині загинув письменник, поет, громадський діяч та військовий Юрій Руф. Він вступив до лав ЗСУ в перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Серед публікацій Юрія Руфа – "Багряна лірика" (2012), "Час Революції" (2014), "На зламі епох" (2015). Поезії автора входили до сучасних поетичних збірок "Голос крові" (2013) та "Відлуння свинцевих громовиць" (2015).
Юрію був 41 рік.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 8 червня 2024
Місце загибелі: Харківська область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Під час виконання бойового завдання загинув співзасновник ГО "Штука", активіст та військовослужбовець Іван Парамонов. Розвивав культурний і громадський сектор на Донеччині. Також він писав вірші, які читаються на вечорах його пам'яті.
Іванові було 28 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 2 жовтня 2025 року
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Василь Хомко народився 1980 року. До війни працював в рекламі та на телебаченні. Одним із найбільш популярних його проєктів - тревел-шоу "Орел та Решка".
Пішов добровольцем на фронт та служив у лавах оборони України із березня 2022 року. Спочатку він був у 128-й гірсько-штурмовій бригаді понад два роки, а потім майже рік у Силах спеціальних операцій.
2 жовтня 2025 року 45-річний Василь (позивний - Бейрут) Хомко загинув, виконуючи бойове завдання та прикриваючи відхід своєї групи.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 9 листопада 2022 року
Місце загибелі: Сватівський напрямок
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Віталій Киркач-Антоненко народився 15 лютого 1987 року в місті Слов'янськ. Проживав у селі Майдан на Донеччині. Випускник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Працював керамістом - виробляв у власній студії ексклюзивні прикраси ручної роботи з порцеляни і глини, які, зокрема, користувалися попитом за кордоном.
У 2014-2015 роках займався волонтерством, допомагаючи з оснащенням для 95-ї бригади й інших підрозділів. На початку великої війни, 2022 року, пішов добровольцем на фронт.
Під час копання окопів поблизу Слов'янська Віталій із побратимами знайшов тисячолітні жорна й вирішив передати їх до місцевого краєзнавчого музею. Інші бійці знайшли серп, сокиру, тесло, ручку від скриньки та ніж, котрі датуються приблизно тією ж добою, що й жорна. Ці археологічні знахідки були передані до музейної колекції.
Брав участь у звільненні Лиману.
Загинув 35-річний Віталій Киркач-Антоненко у боях під Сватовим Луганської області внаслідок мінометного обстрілу. Посмертно нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 23 грудня 2022
Місце загибелі: Бахмут, Донецька область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Фотограф та солдат Станіслав Горбовцов (позивний "Сталкер") загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом на Донеччині. Був учасником фотовиставок. Зокрема, мав персональну виставку фотографій "Чорнобиль ‒ нагадування для живих". Досліджував підземний Київ, любив подорожувати в Чорнобильській зоні. З початком повномасштабного російського вторгнення приєднався до лав столичної ТРО. Став бійцем 204-го окремого батальйону територіальної оборони Збройних Сил України, де обіймав посаду кулеметника.
Станіславові було 30 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 8 червня 2023
Місце загибелі: Сумська область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Під час виконання бойового завдання на Сумщині загинув музейник, військовий Сергій Довгань. До повномасштабного вторгнення РФ працював заступником директора - завідувачем Музею-архіву народної культури Українського Полісся Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф. Став на захист України.
Сергієві було 38 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 11 серпня 2023
Місце загибелі: с. Першотравневе, Харківська область
Дмитро Буйвал був військовослужбовцем 106-ї окремої бригади територіальної оборони, старшим оператором другого протитанкового відділення взводу роти вогневої підтримки. У мирному житті Дмитро впроваджував вуличне мистецтво живих статуй, розвивав мистецтво файер-шоу в Україні.
Серед творчих проєктів Дмитра: театр вогню «Інітія», театр вогню «Яровіт», арт-група «Конкордія», творче об’єднання “Артіль Міф”.
У 2017 році організував мініфестиваль живої скульптури «Казкова вулиця». У 2017 та 2019 рр увійшов до «ТОП-50» митців світу, за версією «World living statues Аrnhem» (Нідерланди), а у 2018 році — до «ТОП-30» артистів, за версією чемпіонату живих скульптур, який проходив в Англії. У 2020 році переміг на Всеукраїнському фестивалі вуличних мистецтв.
Був натхненником фестивалю «Харитоненко Fest» у рідних Сумах.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 9 серпня 2023 року
Місце загибелі: м. Запоріжжя
Обставини загибелі: Під час обстрілів
Світлана Сємєйкіна народилася 2005 року у Матвіївській громаді Запорізької області. Закінчила місцеву школу і займалася музикою: була гітаристкою гурту «Similar Girls», який створила разом із найкращою подругою Крістіною Спіциною.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, юні вокалістки проводили концерти на підтримку українських захисників.
9 серпня 2025 року під час виступу у Запоріжжі потрапили під ракетний обстріл. 18-річна Світлана Сємєйкіна загинула на місці.
Музикантки одержали премію Muzvar Awards-2023 посмертно за відданість справі.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 20 вересня 2025
Місце загибелі: біля с. Лугівка, Сумської області
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Володимир Брославський народився 22 квітня 1979 року в місті Бережанах на Тернопільщині. Випускник історичного факультету Тернопільського педагогічного інституту, очолював під час навчання науково-видавничий відділ історичного факультету «Літопис».
Від 2004 року очолював раду молодих вчених і спеціалістів Тернопільського національного педагогічного університету. У подальшому обіймав керівні посади в адміністрації: від 2006 року був начальником відділу виховної роботи, а від 2013 року — відділу в справах молоді.
У 2012 році став засновником освітнього порталу «Академія». Від грудня 2014 року був керівником ГО «Інститут модернізації суспільства». Автор наукових праць з історії та права. Активно долучився до становлення проєкту «Історія адвокатури України». Співпрацював із Центром досліджень адвокатури і права НААУ, зокрема відповідав за підготовку фахівців у галузі адвокатської біографістики.
Протягом 2015–2016 років як доброволець брав участь у бойових діях у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади, де командував відділенням у гаубичному дивізіоні. З 2019 року - резервіст 105-ї окремої бригади територіальної оборони, у якій від початку широкомасштабного російського вторгнення виконував бойові завдання на різних напрямках.
Проходив службу в розрахунку зенітної установки, згодом — у підрозділі контрдиверсійної боротьби на Донеччині та Харківщині. Пізніше у складі мінометної батареї брав участь у боях на сході України та Сумщині.
20 вересня 2025 року 46-річний Володимир Брославський загинув поблизу села Лугівці на Сумщині, рятуючи життя побратимів.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 19 липня 2023
Місце загибелі: с. Лиман, Харківська область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
На фронті загинув актор, спортсмен і військовий Євген Світличний. Євген Світличний зіграв у фільмі Олега Сенцова "Носоріг". Воював у складі "Вовків Да Вінчі".
Євгенові було 29 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історіюРоботу над моніторингом розпочала команда Українського ПЕН на початку повномасштабної війни. У 2023 році спільно з The Ukrainians розпочався проєкт “Люди культури, яких забрала війна”, який є серією матеріалів про загиблих. 2024 року до моніторингу долучилася інші державні інституції та громадські організації, щоби об’єднати свої зусилля в збереженні пам’яті про загиблих українських культурних діячів і діячок та адвокації їхніх справ.
До моніторингу на постійній основі додаються справи загиблих людей української культури, інформацію про яких ми отримуємо:
До людей культури ми відносимо всіх, хто робив внесок у розвиток української культури: авторів, які мали завершені та представлені твори, тих, хто розбудовував культурні інституції в Україні, дієвців, для яких культурне поле було основною професійною сферою, а також тих, чия творчість мала вплив на локальну громаду.
Під час служби у Силах оборони Алла Пушкарчук продовжувала фотографувати. Найбільше їй полюбилось робити кадри зоряного неба та квітів. Ми обрали як фон її світлину, аби, з одного боку, віддати шану Аллі, а з іншого — вшанувати усіх загиблих постатей української культури, які святили яскраво, немов зорі.
Алла Пушкарчук загинула 25 квітня 2024 під час обстрілу в районі населеного пункту Удачне Покровського району Донецької області. Аллі було 29 років.