Ініціатива з моніторингу втрат серед українських діячів та діячок культури, які загинули внаслідок повномасштабної війни Росії проти України
Їх убила Росія:
Постаті української культури
Ініціатива з моніторингу втрат серед українських діячів та діячок культури, які загинули внаслідок повномасштабної війни Росії проти України
Дата загибелі: 21 жовтня 2024
Місце загибелі: Торецьк, Донецька область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
У Торецьку на Донеччині під час виконання бойового завдання загинув військовослужбовець, письменник, історик і теолог Юрій Канюк. У 2018 році друком вийшла його книжка "Лист зоряної порожнечі". Влітку 2024 року він встав на захист України у складі 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
Юрію було 30 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 5 квітня 2025
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
5 квітня під час виконання бойового завдання загинула українська художниця і військовослужбовиця Маргарита Половінко.
У 2012-2015 році Маргарита вивчала образотворче мистецтво у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі, а згодом — у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, де здобула спеціальність живописниці. Її ранні роботи зверталися до слов’янської міфології та фольклору: фігури, які майже зникають у просторі, текучі лінії, атмосфера промовистої тиші.
З 2023 року Маргарита відвідувала курси парамедиків та малювала свій щоденник кров'ю, який хотіла закінчити коли закінчиться війна – дати людям змогу змити кров з малюнків. З 2024 року займалася волонтерською діяльністю та евакуацією поранених захисників на евакуаційному транспорті, першій ланці ланцюга евакуації. Пізніше приєдналася до Другого механізованого батальйону 3 ОШБ.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 28 червня 2026 року
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Ігор Ходжаніязов народився 13 березня 1990 року у Вінниці. Випускник Вінницького національного технічного університету за спеціальністю "програміст".
Відомий як поет, перекладач, музикант, дослідник історії традиційної музики. Разом із друзями-однодумцями заснував літературне угруповання «Новий шинок». З 2014 року – активний учасник поетичної Першої кави в кнайп-клубі «Купідон». З перекладами Ґреґорі Корсо став фіналістом конкурсу Metaphora (2015–2016). Як дослідник започаткував канал "Анонімний автор 18 століття".
Також Ігор Ходжаніязов був активним учасником музичної сцени. Зокрема, грав у вінницькому емо-гурті Dollores, згодом у гурті Mashala Doza – одному із небагатьох проєктів в Україні, який виконує македонські, болгарські, турецькі, сербські та українські пісні, і єдиний проект, який грає музику ребетіко. Ігор Ходжаніязов освоїв гру на грецькому бузукі.
28 червня 2026 року 36-річний Ігор Ходжаніязов загинув під час виконання бойового завдання, від прямого влучання КАБа.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 3 квітня 2022
Місце загибелі: Миколаїв
Обставини загибелі: Під час обстрілів
Внаслідок російського удару по Миколаївській облдержадміністрації загинула поетка Надія Агафонова. Вона була членкинею Національної спілки письменників України. Авторка понад 50 публікацій у періодиці та літературно-художніх збірках. Останнім часом обіймала посаду начальниці організаційно-правового відділу Господарського суду Миколаївської області.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 4 серпня 2022
Місце загибелі: Бахмут, Донецька область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
У Бахмуті загинув поет і військовослужбовець Артем Довгополий. Був членом Конотопської літературної студії "Джерела", лауреатом численних конкурсів. Мав публікації у колективних збірках "Конотоп молодий" (2009), "Джерел натхненна сила" (2013). З початком повномасштабої війни став на захист України. Посмертно вийшла його поетична збірка "Я став би корінням" (2025).
Артемові було 28 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 25 лютого 2025 року
Місце загибелі: Курська область рф
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Іван Кононенко народився 26 липня 1983 року в Києві. Здобув вищу освіту на факультеті ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Вів активне спортивне та громадське життя, зокрема входив до команди українського спортсмена Василя Вірастюка з важкої атлетики.
Чимало часу Іван Кононенко присвятив акторській справі. Глядачі могли бачити його в таких кіно- й телепроєктах, як "Пекельна Хоругва", "Слуга народу", "Перші ластівки", "Скажене весілля", "Кріпосна", "Київ вдень та вночі", "Реальна містика" тощо.
До захисту держави від російської агресії Кононенко долучився на початку повномасштабного вторгнення. Спочатку вступив до ТРО Голосіївського району Києва. У листопаді 2022 року зазнав важкого поранення і майже рік відновлювався.
Згодом Кононенко підписав контракт із ЗСУ, отримав звання старшого лейтенанта та очолив стрілецький взвод військової частини А1815.
Із 25 лютого 2025 року 41-річний Іван Кононенко вважався зниклим безвісти. За даними платформи "Пам'ять", зв'язок з воїном обірвався під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Інгульський Курської області РФ. На початку грудня 2025 року родина отримала підтвердження загибелі Івана Кононенка.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 7 січня 2024
Місце загибелі: Харківська область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
На фронті загинув поет та військовий Максим Кривцов. Він був учасником Революції гідності у 2013-2014 роках, а до лав Збройних сил він доєднався добровольцем у 2014 році. Згодом Кривцов працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub. Після повномасштабного вторгнення росіян у 2022 році повернувся на фронт, де він видав свою книжку "Вірші з бійниці" (2023). Також його вірші входили до збірок поезії "Книга Love 2.0. Любов і війна" і "Поміж сирен. Нові вірші війни" 2023 року.
Максимові було 33 роки.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 04 вересня 2024 року
Місце загибелі: Львів, власне помешкання
Обставини загибелі: Під час обстрілів
Дарина була студенткою другого курсу програми “Культурологія” Гуманітарного факультету УКУ, стипендіаткою університету, менторкою “Лабораторії волонтерства” УКУ, де займалася популяризацією культури та проводила мотиваційні заходи для школярів.
У свої 12 років зіграла роль у короткометражному фільмі “Пляма”, свій акторський талант розвивала у театральній студії “Птах”. З 7 років була членкинею Національної скаутської організації “Пласт”.
У мотиваційному листі на отримання стипендії УКУ зазначила, що обрала для вивчення “культурологію”, “оскільки я дуже творча людина, цікавлюся культурою та історією своєї країни і в майбутньому хочу розвивати культуру України та розповідати про неї всьому світу…”.
18-річна Дарина загинула зі своїми сестрами Яриною та Емілією, а також мамою Євгенією.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 6 березня 2023
Місце загибелі: с. Оріхово-Василівка, Донецька область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув художник і фотограф Олег Дробоцький. У 2019-му закінчив Львівську академію мистецтв. Писав картини. Влаштовував виставки, одна з них мала назву "20/242: Донецьк. Аеропорт". Він став на захист України ще у 2018 році і повернувся на фронт від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Олегові було 26 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 6 квітня 2023
Місце загибелі: Кремінна, Луганська область
Обставини загибелі: Під час обстрілів
У боях за Кремінну на Луганщині загинув художник, скульптор, музикант, військовий Антон Дербілов. Створював історичні та військові скульптурні мініатюри, заснував студію Sirko Toys. 2017 року долучився до гурту Alcohol Ukulele. 26 лютого 2022 року вступив до 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії України, обороняв Харків.
Антонові було 43 роки.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 9 липня 2022
Місце загибелі: с. Мазанівка, Донецька область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Біля Мазанівки на Донеччині під час артилерійського обстрілу загинув письменник, військовий Олександр Осадко. Писав коротку прозу, публікував оповідання на літературному порталі "Гоголівська академія" під псевдонімом Стах. 26 лютого 2022 року пішов на фронт у складі 105-ї окремої бригади територіальної оборони, згодом служив кулеметником 25-ї окремої повітрянодесантної бригади.
У січні 2023 року у Видавництві Старого Лева вийшла посмертно збірка оповідань та новел Олександра "Жити не можна померти".
Олександрові було 46 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 27 серпня 2024
Місце загибелі: Донецька область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
На Донеччині під час виконання бойового завдання загинув історик, археолог, військовий Юрій Ревера. Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка на історичному факультеті за спеціальністю. Від 2008 року обіймав посади історика, археолога, молодшого наукового співробітника Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України.
Юрію був 51 рік.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 3 квітня 2025
Місце загибелі: Київ
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
3 квітня у лікарні від бойового поранення помер митець, поет і культурний діяч Геннадій Гаврилів, відомий як Ґеник.
Геннадій Гаврилів — активний учасник культурного життя Івано-Франківська. Працював у сфері дизайну, літератури та перформативного мистецтва, був співзасновником мистецьких ініціатив, писав поезію, займався живописом та мав виразну авторську манеру письма.
Після початку повномасштабної війни Гаврилів мобілізувався до лав Збройних сил України. Після навчання служив кухарем в одній з аеромобільних бригад, згодом потрапив у бойовий підрозділ як навідник. У 2023 році боєць отримав поранення у Бахмуті. Восени 2024 року чоловік повернувся на фронт, служив стрільцем у 128 окремій гірсько-штурмовій бригаді. У березні 2025 року Геннадій Гаврилів отримав уламково-вогнепальні поранення. Воїн помер 3 квітня в одному зі шпиталів Києва.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 11 грудня 2023
Місце загибелі: Невідоме
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
11 грудня 2023 року повідомили про загибель на фронті працівника кіноіндустрії "1st Dolly", механіка Patriot Rental та військового Руслана Володіна. Він долучився до створення таких відомих фільмів та серіалів, як "Захар Беркут", "Кіборги", "Сторожова застава", "Незламна", "Нюхач". Від початку повномасштабного російського вторгнення пішов на службу. Був командиром роти вогневої підтримки 205-го батальйону.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 5 квітня 2023
Місце загибелі: Донецька область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Під час боїв на краматорському напрямку загинув диригент та музикант Костянтин Старовицький. Він був артистом оркестру в Київській опері. Поставив на її сцені оперу Гаетано Доніцетті "Ріта" та був одним із постановників і авторів перекладу українською опери Джоаккіно Россіні "Шлюбний вексель". На початку повномасштабного російського вторгнення захищав Київщину, згодом продовжив службу на Харківщині.
Костянтинові було 40 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 6 липня 2024
Місце загибелі: Нью-Йорк, Донецька область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
На фронті загинув музикант, диригент військовий Ігор Воронка. Офіційного підтвердження його загибелі наразі немає. Воронка закінчив Київську муніципальну академію музики імені Глієра з класу скрипки та НМАУ імені Чайковського з класу симфонічного диригування. Грав в оркестрах Національної філармонії України, Будинку органної і камерної музики, Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського. Був хористом і солістом Національної академічної капели "Думка". Брав участь в антрепризних проєктах Молодої Опери та Open Opera Ukraine. У 2022 році долучився до 206-го окремого батальйону територіальної оборони. У 2023 році був важко поранений, але повернувся на фронт.
Ігореві було 49 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 28 грудня 2022 року
Місце загибелі: Кліщіївка Донецької області
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Сергій Зайцев (творчий псевдонім - Сергій Степовик) народився 1990 року в місті Нікополь на Дніпропетровщині. Змалку цікавився історією українського козацтва, захоплювався патріотичною та історичною літературою. Навчався на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Згодом був асистентом кафедри Історичного краєзнавства своєї альма-матер, а також істориком у науково-дослідному центрі «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України. Із 2010 року мешкав у Львові.
Після Революції Гідності Сергій Зайцев пішов на фронт добровольцем: служив у батальйоні "Київ-2", а потім у 10-й гірсько-штурмовій бригаді.
Після демобілізації вступив до аспірантури, захистив дисертацію. Автор монографії та низки статей, зробив значний внесок у вивчення історії національно-визвольних змагань 1917-1921 років. Мав непересічний письменницький та поетичний хист.
Із початком повномасштабного вторгнення Сергій Зайцев знову долучився до лав ЗСУ в складі 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади.
Старший лейтенант 32-річний Сергій Зайцев, позивний Історик, загинув від кулі російського снайпера 28 грудня 2022 року в селі Кліщіївка Донецької області.
2026 року українське видавництво "Білка" опублікує історичний роман "Нащадок теслі" письменника та військовослужбовця Сергія Степовика. Роман був написаний у 2017 році. В центрі оповіді - селянський спротив більшовицькій окупації у 1919 році на Нікопольщині. Роман присвячений сторіччю Національно-визвольних змагань, а всі персонажі є історичними постатями. Це частина родинної пам'яті автора, чиї прадід і прабаба брали участь у цих подіях.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 12 березня 2022
Місце загибелі: Чернігів
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Під час обстрілу Чернігова загинув актор соціального театру та звукорежисер Павло Єременко. Він грав у молодіжному аматорському театрі "EX LIBRIS". У перший день повномасштабної війни долучився до лав Територіальної оборони. 11 березня Павло потрапив під ранкове бомбардування під час виконання бойового завдання. За добу він помер у лікарні.
Павлові було 24 роки.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 9 вересня 2023
Місце загибелі: Бахмут, Донецька область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Під Бахмутом загинув історик, краєзнавець, військовий Валерій Хоружий. До 2004 року він працював на кафедрі народознавства та історії культури. Був одним з учасників факультетської етнографічної експедиції. З 1 лютого 2023 року пішов до лав Збройних Сил України.
Валерію був 51 рік.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 9 червня 2023
Місце загибелі: Невідоме
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
На фронті загинув науковий співробник “Софії Київської”, керівник музею "Кирилівська церква" та військовий Денис Борисов. Випускник магістерської програми “Археологія” НаУКМА 2013 року. Вивчав історію та побут Києво-Софійського архієрейського дому. З початком повномасштабної війни захищав Україну на фронті.
Денисові був 31 рік.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 5 травня 2022 року
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Роман Солонинка народився 8 квітня 1980 року в Житомирі. Був відомим українським фотографом. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну пішов до військкомату в Києві 25 лютого 2022 року та був направлений до складу 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ЗСУ.
5 травня 2022 року 42-річний Роман Солонинка під час контрнаступу українських військ на російських загарбників.
21 жовтня 2022 року мер Житомира Сергій Сухомлин вручив орден «За мужність» рідним та близьким загиблого.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 1 грудня 2024 року
Місце загибелі: с. Сонцевка Краматорського району Донецької област
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Володимир Ільченко народився 28 листопада 1983 року у Вінниці. Випускник вищого художнього професійно-технічного училища за спеціальністю - художник - оформлювач. Працював за фахом у креативних агенціях.
28 березня 2023 року Володимир Ільченко долучився до Збройних Сил України. Спершу служив у 37 окремому полку зв'язку, потім виконував бойові завдання у складі 35 ОБрМП.
Із 2024 року протягом 11 місяців захисник вважався зниклим безвісти. Згодом за допомогою ДНК-експертизи підтвердили загибель 41-річного Володимира Ільченка, який загинув 1 грудня 2024 в районі Сонцевки Краматорського району на Донеччині.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 9 травня 2023
Місце загибелі: с. Невське, Луганська область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
Під час російського обстрілу позицій загинув художник-декоратор, військовий Володимир Чорний. Брав участь у численних художніх виставках по всій Україні. Був художником-декоратором у фільмах "Брама", "Ефір", "Наші котики", "Віддана", "ШТТЛ", "Памфір", "Залізні метелики". Був художником-постановником та художником-декоратором у кліпах гуртів "Океан Ельзи", "DREZDEN", "Соня Кей", "ТНМК", рекламі "Apple airpods", "Reno" тощо. Із початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем у ЗСУ.
Володимирові було 47 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 11 травня 2022
Місце загибелі: с. Богородичне, Донецька область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
На фронті загинув поет та військовий Артем Задоянчук. Під час повномасштабної війни він публікував вірші на своєму YouTube-каналі. У перші дні вторгнення він став на захист України. Посмертно видана його поетична збірка "Я хочу бачити весну" (2023), представлена у Хмельницькому.
Артемові було 35 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 3 січня 2023
Місце загибелі: Бахмут, Донецька область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
У боях за Бахмут загинув бібліотекар, історик Віталій Пивоваров. Закінчив історичний факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка, там навчався в аспірантурі. Працював на посадах провідного, головного спеціаліста в Державному архіві Житомирської області. Останнім місцем його роботи була Житомирська обласна наукова універсальна бібліотека імені Олега Ольжича. 3 березня 2022 року добровільно вступив до лав ЗСУ.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історію
Дата загибелі: 24 червня 2024
Місце загибелі: Харківська область
Обставини загибелі: Під час служби у Силах оборони
На фронті загинув хореограф, танцюрист та військовослужбовець Антон Смецький. У цивільному часі Смецький працював з відомими українськими виконавцями та ставив хореографію на телевізійних проєктах. Від початку повномасштабної війни добровольцем пішов на фронт, став сапером. Восени 2023 року Смецький зазнав поранень, пережив ампутацію ноги та реабілітацію. Відтак вирішив повернутися на фронт.
Антонові було 37 років.
Аби поділитись історією постаті української культури, життя якої забрала росія, надішліть коротку інформацію на адресу killedculturemakers@gmail.com.
Відправити історіюРоботу над моніторингом розпочала команда Українського ПЕН на початку повномасштабної війни. У 2023 році спільно з The Ukrainians розпочався проєкт “Люди культури, яких забрала війна”, який є серією матеріалів про загиблих. 2024 року до моніторингу долучилася інші державні інституції та громадські організації, щоби об’єднати свої зусилля в збереженні пам’яті про загиблих українських культурних діячів і діячок та адвокації їхніх справ.
До моніторингу на постійній основі додаються справи загиблих людей української культури, інформацію про яких ми отримуємо:
До людей культури ми відносимо всіх, хто робив внесок у розвиток української культури: авторів, які мали завершені та представлені твори, тих, хто розбудовував культурні інституції в Україні, дієвців, для яких культурне поле було основною професійною сферою, а також тих, чия творчість мала вплив на локальну громаду.
Під час служби у Силах оборони Алла Пушкарчук продовжувала фотографувати. Найбільше їй полюбилось робити кадри зоряного неба та квітів. Ми обрали як фон її світлину, аби, з одного боку, віддати шану Аллі, а з іншого — вшанувати усіх загиблих постатей української культури, які святили яскраво, немов зорі.
Алла Пушкарчук загинула 25 квітня 2024 під час обстрілу в районі населеного пункту Удачне Покровського району Донецької області. Аллі було 29 років.